Там ліс чорнозем, в томі лісі їх не водиться. В один ліс заїжав, супісок, то ще немає. Пішло тепло, думаю скоро будуть.
Мене годинник торканув Як то кажуть: до сліз! Взагалі, як (багато часу тому) фаховиому археологу, вільний пошук - наче піратство! Бо це безсистемне висвободження НАШОЇ землі від спадщини. Поясню: при розвідці (пошукових поверхневих роботах) не відбувається фіксація де, чтого, на якому заліганні...знайдено. Сиводурні, що сидять на історичних кафедрах наших ВУЗів, ніяк не співпрацюють з аматорами, яким не байдуже минуле НАШОЇ землі, що мають азарт і хист до археології. Але не мають знань для систематизації результатів своїх розвідок. Підкреслюю. що провина в цьому не на аматорах, а на (непогано оплачуваних) фахівцях. Наслідок один: виймаються знахідки, але це не несе ніяких знань та фактичної спадщіни. ПиСи Вибачте за брюзжання
давно я так не реготав ))) дистільована шаріковщина. Чиста, немов сльоза. так ця героїчна діорама перед очима у мене стоіть: сидить поважний пан у великому кабінеті Найголовнішого археолога. Освіти у пана нема, якщо не помиляюсь, ані історичної, ані археологічної... але має пан державний розум, великий має біль та сум за НАШУ землю. а до кабінету дві черги. Величенькі. Одна - з тих копачів-аматорів, що за ліцензією на співпрацю. Інша - з дурнів сивочолих, прохвесорів. За методичками, звісно. Щоб порозумнішати хоча б на схилі життя. І віднині жоден аматор, жоден прохвесор без візи того пана пукнути не може. Важка праця. Але ж спадщина! заради спадщини нічого не шкода...
Ось так свого часу, зібралися ми невеликою кучкою і офіційно створили Пошуково Історичний Клуб. Про проведену роботу багато писато не буду, але наші хлопці написали вже далеко не одну книгу, та й музеях наших знахідок дуже багато.
